- незвичайність
- —————————————————————————————незвича́йністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
незвичайність
Смотреть что такое "незвичайність" в других словарях:
незвичайність — ності, ж. Абстр. ім. до незвичайний 1) … Український тлумачний словник
фантасмагоричність — ності, ж. Химерність, незвичайність поєднання чого небудь; примарність, нереальність, фантастичність … Український тлумачний словник
парадоксальність — ності, ж. Якість і властивість за знач. парадоксальний; незвичайність, неймовірність … Український тлумачний словник
подумати — аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Дійти до якоїсь думки; зробити умовивід. || Розмірковуючи, припустити що небудь. || Скласти яку небудь думку про кого , що небудь. 2) неперех. Спрямувати свої думки на кого , що небудь. || Згадати про кого , що… … Український тлумачний словник
романтика — и, ж. 1) Те саме, що романтизм 2), 3). 2) Незвичайність, казковість чого небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. || Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.). 3) збірн., рідко. Романтичні твори літератури й… … Український тлумачний словник
екстраваганція — Екстраваганція: незвичайність, безглуздя, недоглядність [47] … Толковый украинский словарь
манья — ньї, ж. Ол. Психічна розумова хвороба; якась особлива думка, що охоплює розум, хворобливий нахил до безкорісних дій, хвороблива думка про незвичайність його особи … Словник лемківскої говірки
вибивати — а/ю, а/єш, недок., ви/бити, б ю, б єш; мн. ви/б ють; наказ. сп. ви/бий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого небудь; поштовхами викидати, виламувати. •• Вибива/ти з ко/лії порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.… … Український тлумачний словник
фокус — I а, ч. 1) фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті увігнутим сферичним дзеркалом або заломлені опуклою лінзою паралельні промені. || (розм.) Віддаль від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки; те саме, що фо/кусна… … Український тлумачний словник
отакий — а/, е/, займ., розм. 1) вказ. Ось такий; уживається при узагальненому вказуванні на якості, властивості і т. ін. того, про що йде мова. || Уживається у знач. схожий, подібний. || Уживається як співвідносне слово в складнопідрядному реченні. ||… … Український тлумачний словник
